Історія школи

    Серед поліських лісів, на мальовничих  берегах Дніпровської затоки розташована Глібівка. Село має давню історію. За переказами , що беруть свій початок ще в епоху Київської Русі  тодішній її правитель Володимир Великий виділив у цій мальовничій місцині землю під маєток одному із своїх синів- Глібу. Тому село назвали Глібівкою.Перші письмові згадки про Глібівку в історичних документах  належать  до 15 століття.

         На півночі Глібівку споконвіків оточував і до сьогодні оточує ліс , чорною стіною закриває село від холодних північних вітрів. Весною буяє зеленню та цвітом

Влітку радує грибами та ягодами, а восени своїм спокоєм, тихою красою та яскравістю кольорів.

         На схід від Глібівки простяглися болота і заплавні луки, Дніпро поруч, якихось три кілометри. Тепер сумно б’ється в береги  Київське водосховище, глибоко в село врізається затока, тихо лежить в зелених берегах очерету, верб, рогози.

         В центрі розташована школа – „Берегиня села”.Вона  обплетена віночком беріз та кленів.

         Сумним свідком  трагічних сторінок нашої історії стоїть пам”ятник Невідомому солдату. Тут поховані герої Радянського Союзу:  Холодков Є.І., Мінаков І.Ф. та наші односельці, які захищали рідне село.

         В центрі села височіє новобудова, виблискує своїми куполами церква. Хочеться вірити, що відродиться не тільки церква, а й духовність села.

        Початок  шкільної справи  в селі Глібівка припадає десь на 50-і роки 19 століття. Ще в дореформенний період глібівські селяни, більшість яких були кріпаками, почали утримувати дяківську школу. Школа містилась в простій  селянській хаті, де місцевий дяк навчав селянських дітей читати і писати по церковному. Після скасування кріпосного права  в 1865 році було побудовано нову школу. В 60-і роки 19 століття царський уряд серед інших реформ провів реформу шкільної справи. З 1864 року вводилась єдина система початкової освіти. Дозволялось створювати  початкові школи як державним так і громадським організаціям. Так на кошти православної церкви та добровільних пожертвувань односельчан у 1865 році була відкрита однокласна початкова школа, яка носила назву „Школа грамоти”. Приміщення школи мало одну класну кімнату і кімнату вчителя. Режим роботи школи був досить напружений: з восьми годин ранку до 18 годин вечора, з прервою від 12 до 14 год. В „Школі грамоти” навчались три групи учнів по 20-25 чоловік в кожній. Приймали в школу тільки хлопчиків 9-10 років. Навчання проводилось на російській мові. Освоєння азбуки було досить складною справою. Засвоєння слов’янських букв- „Аз”, ”буки”, „веді”, ”глагол”  і т.д., йшло не легко . Букви і цифри вчились  спочатку  писати на грифельних дошках, аж потім писали в зошитах. Учні вивчали Закон  Божий, слов’янську мову, арифметику, російську мову, співи. Найголовнішим предметом був Закон Божий. Підручники видавались безкоштовно, і після закінчення навчання відбиралися. Найстаршим вчителем цієї школи, за спогадами довгожителів села, був Дробницький, який працював у 60-70 роках XIX століття. Учителю  в той період виплачували „жалованіє” в розмірі 60-80 карбованців на рік .Йому  також наймали квартиру.

         В 1900 році навчальний заклад було переіменовано з „Школи грамоти „ на „Казенну вищу лавку”. В 1910 році  вона була реорганізована в однокласну

церковно-парафіальну школу. Завідував школою місцевий батюшка православної церкви, а вчитель був у нього підлеглим.

         Приблизно в 1925 році була відкрита  Глібівська початкова школа. Спочатку була двокласна , а згодом сільські учні змогли отримувати  4-охкласну  початкову школу. Викладання вже велося на українській мові, було відмінено вивчення закону Божого. Нвчальні приміщення школи були розміщені в трьох будівлях поблизу православної церкви.

         До кінця 1934 року в селі функціонувала 4-охкласна початкова школа, де навчалось понад 100 учнів. З другої чверті 1934 -1935 н.р. була відкрита семирічна загальноосвітня школа, був здійснений перший набір у перший клас. Першим директором школи був Кобилинський Василь Дем’янович.

         В школі перед війною навчалось близько 200 учнів. Наповнюваність класів була не менше 20 учнів. В цей період  працювало і декілька шкільних гуртків. Найбільш популярним були гурток з біології та музичний. В школі був створений інструментально-духовий оркестр.

         В 1941 -1943 р.р. школа з відомих причин не функціонувала. 6 листопада 1943 року с. Глібівка було звільнено від гітлерівських загарбників, а вже в кінці листопада учні змогли відвідувати початкову школу. Восени 1943  року прийшли працювати вчителями молодших класів місцеві жительки Ворон Харитина Степанівна та Кириченко Тетяна Костянтинівна, які багато років навчали основам наук глібівських учнів. Завідуючим початковою школою в цей час працював Кальницький Петро Васильович, який пізніше викладав біологію. Трохи згодом  стала працювати завідуючою  і вчителем молодших класів Сушко Яніна Михайлівна.

         З вересня 1948 року школа знову була реорганізована в семирічну загальноосвітню школу. Її директором став фронтовик, колишній старший лейтенант Нідзельський панас Петрович. Він очолював школу та був учителем історії аж до 1966 року. В 50-і роки  в Глібівській семирічній школі навчалось 270 -280 учнів.В цей час заучем та вчителем математики був Шевченко Іван Євгенович, родом з с. Литвинівка. У післявоєнні часи чимало років в школі (з 1951 року) працювали Чумаченко Микола Олександрович (зауч), вчитель російської  мови та його дружина Гончар Єфросія Гнатівна (вчитель початкових класів). З 1950 по 1963

вчителем початкових класів була Ворон Ніна Михайлівна.

         По 30 років педагогічної праці віддали рідній школі її вихованці : Єрко Ольга Тимофіївна ( 1947 -1977р.р.), Лисенко Ольга Михайлівна (1949-1980 р.р.), Лисенко Петро Михайлович .

         У 1960 році  був здійснений перший набір у восьмий клас і школа стала восьмирічною. У серпні 1962 року школа була переведена у нове приміщення по вулиці Леніна 14. Шкільний будинок було споруджено  на кошти місцевого колгоспу „Перемога”. Перший випуск Глібівська восьмирічна школа здійснила у 1968 році, коли 16 випускників отримали свідоцтва про закінчення школи.

         Багато років учительської праці віддали глібівським вихованцям у 60-70-их роках Кравченко Павло Палович  (викладав історію та географію), Суліцька Ніна Олександрівна (біологія, хімія),Приходько Надія Романівна (англійська мова), Кондракова Ольга Іванівна (російська мова і література).

         Активно діяла в школі піонерська організація. Піонерська дружина імені героя Радянського Союзу Єгора Холодкова часто займала призові місця у районних змаганнях та міроприємствах. У ті часи її очолили піонервожаті: Голуб Надія Олексіївна, Гончар Світлана Миколаївна, Кушніренко Ніна Федорівна, Тригуб Світлана Миколаївна .

              Багато сил, енергії, натхнення, душевної теплоти, розуміння , знань віддали люди, які очолювали школу, стали справжніми керманичами науки.   

18 років   очолював школу та педагогічний колектив  Нідзельський Панас Петрович

З 1966 по 1970 р.р. директором школи працював Кисіль Тимофій  Іванович, колишній фронтовик.

16 років своєї праці віддав школі Лисенко Петро Михайлович, вчитель математики та фізики.  

         Свою педагогічну діяльність Мірошніченко Олексій Євгенович  розпочав як вчитель історії . Згодом взяв в руки управління школою. А з 1996 року і до нині працює директором  Козаровицької ЗОШ І-ІІІ ст.

         Багато років директорської та вчительської праці віддав Матвійчук Анатолій Андрійович , який очолював педагогічний колектив з 1996 по 2004 рік.

          В даний час в школі працює директором школи працює Сироватка Любов Михайлівна, яка змогла організувати та направити учительський та учнівський колектив працювати творчо та активно.

          За останні десятиріччя своєї діяльності школа випустила понад 4 тисячі своїх вихованців. Серед них багато працівників різних галузей господарства, які працюють лікарями, інженерами, ветеринарами, водіями, лісниками. Багато майбутніх педагогів виховала рідна школа. Це: Бондар Галина Федорівна, яка в даний час працює в рідній школі вчителем світової  літератури, Ворон Микола Іванович, який обраний Глібівським сільським головою, Оземха Людмила Анатоліївна – вчителька математики Литвинівської ЗОШ І-ІІІ ст., Правосудович Олександр Вікторович , який працює замісником генерального директора страхової компанії „Голактика”, Ластівка Сергій Дмитрович –головний юрист – консульт ПДКУ.

         З 1977 року   в школі працює вчителем початкових класів Царененко Олена Володимирівна . За час своєї праці  вчитель виховала, навчила  читати, писати і робити перші пізнавальні кроки в житті.

          Вчителька української мови та літератури Ворон Марія Миколаївна молодим спеціалістом  була направлена      на  роботу  в школу, яка стала їй рідною на все життя. З 1981р. Марія Миколаївна сіє в дитячі душі добро, навчає рідній материнській мові.

         Сучасна наша школа налічує 12 педагогів.З них 10 вчителів мають вищу освіту.7 вчителів – спеціалісти вищої категорії.Один вчитель має звання „Старший вчитель”. Неодноразово на базі школи проходили районні методичні об’єднання, на яких вчителі школи ділились своїм педагогічним досвідом.

        Школа малокомплектна і кожен учень в ній – це по – своєму талант і його потрібно розкрити. Вся виховна робота в школі базується на екологічному, моральному та естетичному вихованні. Проводяться різні тематичні вечори, свята, походи, екскурсії.

            Кожен вчитель школи реалізує в повному обсязі навчальні програми, створює ситуації успіху для кожного учня.