«… А я молюся словом сим до Тебе:

Боже мій, що сотворив на світі
Видимі й невидимі істоти,
 Господи, пошли Свого на мене Духа,
Щоб зродив у серці слово…»
(«Молитва»)

9 листопада у день вшанування пам’яті Преподобного Нестора - літописця українська культурна громадськість відзначає День української писемності і мови. І в нашій Глібівській школі пройшло урочисто це свято. На ньому були присутні батьки, вчителі та учні школи .

На святі було розказано про шлях розвитку нашої мови - це тернистий шлях боротьби .Від часів царизму наша мова витримала 48 заборон! Подібного не знає історія жодної мови, жодної держави. Але рідна мова - вистояла! Тепер вона - державна мова, а Україна та її культура святкують сьогодні відродження.

• 1720 рік – російський цар Петро I заборонив друкувати книжки українською мовою.
• 1796 рік – видано розпорядження про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.
• 1775 р. – зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.
• 1862 р. – закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі української культури.
• 1863 р. – указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.
• 1876 р. – указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень.
• 1884 р. – закрито всі українські театри.
• 1908 р. – вся культура і освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою , "могущей визвать последствия, угрожающиє спокойствию и безопасности Российской империи".
• 1914 р. – російський цар Микола ІІ ліквідує українську пресу газети і журнали.
• 1938 р. – сталінський уряд видає постанову про обов?язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.
• 1983 р. – видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови в школах і поділ класів в українських школах на дві групи, що привело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями.
• 1989 р. – видано постанову яка закріплювала в Україні  російську мову  як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на третій план, що позначається ще й сьогодні.

О, мово, рідна!

Ти все стерпіла і ожила

Тебе топтала нечисть „рідна”,

На посміховисько вела.

Тебе міняли щогодини

 На мак,на джинси,самогон

А ти стояла мов калина,

Біля поламаних церков

Неначе Фенікс, воскресала

І знов знімалася у вись .

І дітям все своїм прощала

які від тебе відреклись.

Ніколи не забувайте про безцінний скарб, джерело вікової мудрості. Про вірного помічника у вирішенні багатьох проблем :про книгу! Не забувайте про неї у часи негоди чи щастя і вона завжди допоможе вам!